Соціальне підприємництво – підприємницька діяльність організації, дохід від якої спрямовується на реалізацію місії або статутних цілей організації.

Завдання соціального підприємництва:

• підтримка діяльності організації, спрямованої на реалізацію місії та досягнення «соціального ефекту» для покращення якості життя цільової групи;

• забезпечення стабільного та незалежного фінансування діяльності неприбуткової організації;

• створення нових підходів до вирішення проблем.

Характерні риси соціального підприємництва:

• Нерозподілення прибутку: соціальне підприємництво має на меті реалізацію місії організації і не розподіляє прибуток між своїми учасниками;

• Залучення цільової групи: члени цільової групи активно залучаються до соціального підприємства, діяльність якого спрямована на покращення їх становища та соціального статусу.

Соціально-відповідальний бізнес – підприємство або підприємець, політика якого враховує соціально-економічні та екологічні інтереси персоналу, громади або території, на якій підприємство здійснює свою діяльність.

Корпоративна соціальна відповідальність 

Єдиного визначення КСВ немає і, певно, не може бути, оскільки йдеться про системний підхід до комплексної проблеми.

За одним із визначень, КСВ — це спосіб управління бізнес-процесами з метою забезпечення позитивного впливу на суспільство.

За версією Світової Ради Компаній зі Сталого Розвитку, КСВ — це довгострокове зобов'язання компаній поводитися етично та сприяти економічному розвитку, одночасно покращуючи якість життя працівників та їх родин, громади й суспільства загалом.

За визначенням Організації Економічної Співпраці та Розвитку (OECD), сталий розвиток передбачає збалансованість економічних, соціальних та екологічних цілей суспільства, інтеграцію їх у взаємовигідні приписи та підходи (policies and practices).

Бізнес може значно виграти від застосування КСВ у соціальному підприємництві бо соціальне підприємництво — це створення успішного бізнесу там, де більшість убачає виключно соціальну проблему. Зважаючи на зростаюче розшарування населення країн (у т.ч. України) на багатих і бідних, компанії, здатні ефективно і взаємовигідно працювати з найбіднішими прошарками населення, тобто населенням, яке знаходиться на дні соціальної піраміди, вирішують не лише соціальну проблему, але й утримують доступ до неймовірно великого ринку. Таким прикладом може бути південноафриканська компанія Eskom, яка розпочинала як невеликий постачальник електроенергії у бідні райони країни. Після повалення апартеїду і відмови від лідерів ринку обслуговувати неплатоспроможне населення гетто, Eskom запровадив передплачені картки на електрику. Якщо бідна людина не може заплатити за цілодобову електрику, принаймні, вона може заплатити за 2-3 год. на день. За 10 років Eskom перетворився на міжнародну корпорацію і найбільшого виробника електроенергії в Африці.

Приклади успішного соціального підприємництва в Україні:

• Громадське об’єднання «Оселя» - надання притулку і робочих місць для бездомних м. Львів

• Проекти UCAN   з розвитку соціального підприємництва (надання грантів: міні-друкарня; проект „Розвиток ринку аудіо книг в Україні” – аудіо книги українською для людей з вадами зору; проект „Виробнича дільниця по обробці деревини” – підприємство інвалідів, тощо)